2Для всей семьи.

2Для Здоровья.

2Что поесть в Семье...

2Про Женщин.

Обратная связь

Обратная связь

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Архив

Сценарій для Різдвяного вертепу - 1

Мі вибрать вариант драми В. Тихомирова Цар-Ірод и перероб его под Наші возможности и загальний настрій нашого сьогоднішнього життя.
 

Учасники пєсі-драми:

Скороход

Пастухи благочестіві

Волхви

Ангел

Звіздар

Генерал

Цар Ірод

Смерть

Чорт

Вісь виходе Скороход.

ВІН усіх зі святом вітає и театр відкріває.
 

Моє шанування публіці!

Їжте пряники, жуйте бублики!

Ніні свято - превелика урочістість -

Христа Бога Різдво!

А ми вам покажемо в особах:

царя Ірода грізного и потворного,

пастухів благочестивих,

царів-волхвів премудрих

І ще багат різного!

Почінаємо!

Почінаємо!

Театр Відкриваємо!

Єрусалим місто, в якому живе цар Ірод.

Сам цар Ірод сидить на троні.
 

Ірод: Я, цар Ірод, грізній и превеликий, у мене норов дикий:

захочу - віддам катові,

а не те - вісь мій меч, твоя голова з плечей.
 

Їй, Скороход, подь сюди!

Скороход: Вісь ВІН я, Скороход.
 

Я без відпочинку бігу Цілий рік.
 

А з роздіху - десять років.
 

Ірод: Відповідай, Скороход, чі немає в нашому царстві бід?

Скороход: Є., ваша велічність.
 

Ірод: А яка кількість?

Скороход: Три тісячі та ще штук пять.
 

Ірод: Чому так мало?

Скороход: Чи не можу знаті!

Ірод: Скороход, Поклич сюди генерала.
 

Скороход: піду покличу генерала.

Їй, генерал, тобі цар Ірод клікати.
 

Генерал: Вісь ВІН я, генерал.
 

Скороход: Ой чого ти генерал?

Генерал: А я голосніше за всех кричав: Царю Іродові слава!

Скороход: Ну, тоді заходь Зліва направо.
 

Генерал: Здоровя бажаю, ваша велічність, грізній цар Ірод!

Ірод: Відповідай, генерал, Скільки в нашому царстві сиріт?

Генерал: Відповідаю: один мільйон Двісті тисяч.
 

Ірод: наказ: усіх сиріт вісікті.

Я їм буду вместо бацька рідного.

Моє міцно слово!

Генерал: Слава Іродові - царю!

Піду всех сиріт перепорю!

Ірод: Гей, Скороход, подь сюди.
 

Скороход: Вісь ВІН я, Скороход.
 

Ірод: Піді, Скороход, Поклич Звіздаря.
 

Скороход: піду покличу Звіздаря.

Їй, Звіздар, тобі цар Ірод кличі.
 

Звіздар: Вісь ВІН я, Звіздар.

У мене болить жівіт, я недуж и застудженій.

Кому я потрібен?

Скороход: Царю Іродові потрібен.
 

Звіздар: Що, що?

Цар кличі мене на вечерю?

Скороход: Та ні, ВІН кличі тобі на раду.
 

Звіздар: Ах!

ВІН кличі мене на обід?

Скороход: Ті, видно, зовсім Оглух.
 

Звіздар: Значить, будет с вівсом горох?

Скороход: Ох, одружилися тобі цар втрішія!

Звіздар: І ще нагодує кашею?

Так підемо, підемо скоріше, а то все

зїдять мені НЕ дістанеться!

Скороход: Вісь, ваша велічність, Звіздар.

У нього з носі тече,

а ВІН голову задірає, Ніби зірки рахує.
 

Ірод: Відповідай, Звіздар, Скільки зірок над

моєї державою, Скільки Було, Скільки стало, Скільки Додолу

впало?

Звіздар: Заразитися подивлюся в записну книжку,

щоб Не було лишку.

Вчора Було, ваша велічність,

вісь яка Кількість: вчора Було зірок НЕ злічіті!

Ірод: А СЬОГОДНІ Скільки є?

Звіздар: заразили у трубу подивлюся и відповім цареві ...

Вчора Було зірок НЕ злічіті,

а СЬОГОДНІ - мінус Шість!

Ірод: Чому так мало?

Звіздар: Одна згасла, пять впало.
 

Ірод: Чому так мало впало?

Звіздар: Перепрошуємо ...

Тепер стало мінус Вісім.
 

Ірод: А я, Ірод, цар грізній, хочу правити силою Зоряної!

Щоб мені завтра Було зірок мінус десять,

а не ті велю тобі повісіті.
 

Звіздар: Чі не вели стратіті, вели мілуваті!

Скільки цар великий побажає, стількі у небі зірок повбиває.
 

Ірод: То-то ж, вчений, в калюжі мочені,

мені НЕ супереч, а не те вісь мій меч

твоя голова з плечей.

Пішов геть!

Звіздар: Царю Іродові ура!

А мені спати йти пора.
 

А від Ангел з пастухами розмовляє.
 

Ангел: Я, Божий Ангел, пастірів клікаю,

провістіті їм хочу радість велику:

народився наш Спаситель, Господь,

втілівся в Людський плоть.
 

На земли и в небесах торжество,

Христа Бога Різдво!

І ві, пастірі, підіть до Нього, вклоніться Йому!

Пастухи: Мі підемо сьогодні, в Різдво Господнє,

ми підемо до Нього, поклонитися Йому.
 

Пастухи: Мі піті-то підемо хоч поза,

Тільки немає у нас для немовляти подаруночка.
 

Немає ні зовні Клаптики.
 

Ні взимку молочка.
 

Ні сиру овечого.
 

Подаруваті-то Нічого!

Ангел: Немає у вас ні молока, ні зовні, ні сиру.
 

Немає у вас ні ладану, ні золота, ні смирну.
 

Зато є у вас радість и віра!

Пастухи: Мі підемо до Нього

поклонитися Йому Нашою вірою и радістю.
 

Ангел: Я ж, Ангел, покажу вам дорогу

до Христа Бога ...
 

Вісь ВІН, місто Віфлеєм, что відомій буде всім.
 

А він там вертеп-печера.

Чі міцна ваша віра?

Пастухи: Могутнє!

Ангел: Ну, тоді у вертеп ввійдіть,

на Немовля подівіться,

чуду и дівуйтеся, Богу поклоніться!

Пастухи: Мі підемо, пастухи,

чуду подивувати.

Богу поклонитися.
 

Ангел: Я ж, Ангел Божий, встану тут на варті.
 

А від ідуть три Царі-волхва, хвалу Господу творячи.

Ангел

їх зустрічає, до царя Ірода ходити забороняє.
 

Волхвами: Мі Царі-волхви йдемо хвалу Господу співаємо.
 

Ангел: допомагать вам Господь, панове.

Ві Звідки йдет и Куди?

Волхви: Мі, Царі, Прийшли здалека.

З півночі и Зі сходу.
 

Нас, волхвів, сюди привела зірка.

Вклонітесь ми

Христу-немовляті.

Ніби ясному сонце.
 

-Вклонітесь ми цареві Усього світу, принесли Йому ладан и мірру.
 

-Вклонітесь ми цареві Всього світла, піднеслі Йому злато.
 

-А тепер ми поспішаємо в місто Єрусалим.

До царя Ірода.
 

Йому радість сповістімо, щоб ВІН йшов мерщій на Уклін до Царя Царів!

Ангел: Я ж Ангел Божий вам, волхвам, кажу:

НЕ ходіть до Ірода-царя, що не ходіть Повз міста Єрусалима.
 

Сам я вас проведу, шлях обхідній покажу, стежку гірську неторную.
 

На немовляти Ірод-цар затаїв злобу чорну!

Волхви: Мі, волхви, втрьох, ми за Ангелом йдемо по стежці неторной, гірської.
 

Чі НЕ дізнається про Христа Ірод-цар злотворная.
 

Чі НЕ насітіть Ірод-цар своєї злоби чорної.
 

А від іродові слуги каються и от Ірода відрікаються.
 

Ірод: Гей, Скороход, подь сюди!

Скороход: Вісь ВІН я, Скороход.
 

Ірод: Піді, Скороход, приведи Звіздаря.
 

Скороход: Чи не піду, не приведу Звіздаря.
 

Звіздар Пішов у пустелю КАЯТ,

від тобі, від Ірода, ВІН відрікається.
 

Ірод: Гей, Скороход!

Скороход: Вісь ВІН я, Скороход.
 

Ірод: Піді, Скороход, приведи генерала.
 

Скороход: Чи не піду, не приведу Генерала.
 

Як побивши Генерал дітей малих,

однорічніх и дворічніх,

стала совість его поїдом Їсти

и пропав Куди скарбниця.
 

Ірод: Гей, Скороход, подь сюди.
 

Скороход: Був я Скороход,

а тепер навпаки.

Я служив тобі, царю, вірою,

да запахло від тобі Пекельної сіркою,

и прийшов твій Останній годину

послужу тобі, царю, Востаннє:

у твоїх воріт тобі Смерть-стара чекає.
 

Піду и приведу.
 

Ірод: Хіба НЕ я великий, грізній цар Ірод?

Чи не я велів пороти дітей-сиріт?

Чи не я повбівав усіх немовлят у Віфлеємі?

Чи не я цареві над царями усіма?

Нічого Не боюся!

Нікому НЕ підкорюся!

Смерть: А ось і я прийшла, смерть твоя прийшла!

У мене в руках коса: вхоплю за волоса,

тобі, Ірода, скошу, в сиру землю Покладу.
 

Тремтіть!

Ірод: Ой, тремчу!

Відпусти ти, Смерть, мене на три роки.
 

Смерть: Ні за що НЕ відпущу

ні на три Дні, ні на три години.
 

Вісь моя коса: тобі, Ірода, скошу,

в сиру землю Поклад,

Тремтіть від страху!

Ірод: Я, великий Ірод-цар, що не відаю страху,

Не боюся я тобі.

Смерть-стара!

Вісь мій меч, я й сам можу ссечь твою голову з плечей.
 

Коль у нас піде сила на силу, сама ляжеш у могилу.
 

Смерть: Чи не бажає Ірод-цар розкаятіся.
 

ВІН Зі мною, зі смертю, свариться.
 

Коли не хоче ВІН добром померти,

буде ВІН живцем горіті.
 

Образівся ти мене, Смерть-матінку.
 

Позову я на помогу Чорта-Братушки.
 

А від як чорт царя в пекло волочет.
 

Смерть: Гей, Чорт-братушка,

це я, Смерть-матінка, тобі закликали!

Чорт: Вісь ВІН я, чорт з пекла.

Чого тобі треба?

Смерть: Ірод-цар НЕ бажає покаятіся,

ВІН Зі мною, зі смертю, зваритися;

смерть Йому, бач, дарма, ВІН загрожує мені мечем.
 

А з тобою удвох царя Ірода живцем

ми прямо в пекло сволота!

Чорт: Це мені по дорозі від чого НЕ сволокті.
 

Йдемо, Ірод-цар, тобі чекають у пеклі.
 

Ірод: Чи не піду!

Чорт: А від я Мотузку війму, на тобі накину:

хошь НЕ хошь, все одне підеш.
 

А від пастірі овечі до будинку шлях свой спрямовувати, Христа Бога славлять.
 

Вісь йдемо ми, пастухи, прощені УСІ гріхі.
 

До будинку шлях свой правимого, Христа бога славімо.
 

Господь народився не у княжити будинку,

а в хліві волів у яслах на соломі.
 

Господь народився не в багатій хаті,

Ісус Йому імя, а Марія - мати.
 

Баю-баю-баю наспівувала Мати,

їй же підспівувалі ангельські раті.
 

Засяє сонечко под яслах на сіні -

народ Божий Син світу у порятунок.