2Для всей семьи.

2Для Здоровья.

2Что поесть в Семье...

2Про Женщин.

Обратная связь

Обратная связь

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Архив

Білоруська медицина поле битви лікаря і пацієнта

Белорусская медицина  поле битвы врача и пациентакрастота, здоровье, сайт мужской тематики, усппех, деньги, бизнес, мужчин, женщины, Автомобили, Бизнес, деньги, флирт, в Кемерово Експерти констатують, що в Білорусі існує проблема незахищеності як лікаря, так і пацієнта. У результаті в медичному співтоваристві в момент зіткнення інтересів практикується корпоративна солідарність, часом всупереч справедливості. А серед пацієнтів споживчий екстремізм.

Скаржаться в Білорусі на медиків багато

Юрист громадського обєднання Захист прав споживача Катерина Орловська констатує незахищеність споживача медичних послуг. Кількість скарг з кожним роком збільшується. Більшість з них припадає на стоматологію. Половина тих, хто доходить до суду, справи виграє. Близько 40% скарг виходять від людей, які користувалися послугами державної медицини. Однак у суспільствах захисту споживачів ними, як правило, не займаються. Все ж госмедіціна не зовсім їх сфера. В результаті пацієнти часто залишаються один на один зі своєю проблемою і починають писати по інстанціях.

Щороку кількість скарг до МОЗ, розповів лікар-експерт Андрій Фоменко, збільшується. За останні чотири роки їх кількість зросла більш ніж на тисячу і становить щорічно більше 5600. Кількість судових експертиз, що призначаються правоохоронними органами у справах про неналежне надання медичної допомоги, щорічно зростає на 15-20%.

На що скаржаться пацієнти?

У Білорусі в цілому патерналістська модель медицини (від патер батько), тобто у взаєминах лікаря і пацієнта тільки лікар вирішує, як і чим лікувати. Пацієнт ж у своєму лікуванні не приймає ніякої участі. Така система часто позбавляє пацієнта права вибору.

Андрій Фоменко констатує, що пацієнти незадоволені порушенням етики та деонтології. Скаржаться на недоступність медичної допомоги та відмовах в ній за надуманими приводами. Люди незадоволені чергами, відсутністю необхідних фахівців, проблемами з нестачею обладнання в поліклініках і стаціонарах, неуважним доглядом за хворими. І список претензій цим далеко не обмежується.

Екстремізм пацієнтів доводить лікарів до ручки

Як зазначила Катерина Орловська, частина претензій пацієнтів на платну медицину доходить до суду, але там судові позови, повязані з медициною не люблять.

У судах є, так би мовити, козли відпущення, яким доручають подібні складні справи, що вимагають знання не тільки юридичних аспектів проблеми, а й певних медичних пізнань, розповідає юрист Захисту прав споживача . Для медичної організації звернення до суду означає перевірки, які, як правило, знаходять ті чи інші порушення. Судові розгляди тривають від півроку до двох років. Протягом цього терміну здійснюються різні експертизи, працюють адвокати. Тим часом за всі витрати у разі перемоги пацієнта доводиться платити якраз медичному закладу .

В результаті значна частина скарг не доходить до суду, а вирішується полюбовно. Закладу (мова найчастіше йде про комерційних центрах) простіше повернути пацієнтові витрачені на процедуру або лікування суму, ніж гарантовано отримати купу неприємностей у випадку судового розгляду.

Причому мирну угоду може бути укладено вже й тоді, коли справу передано до суду. Така практика, підкреслює Катерина Орловська, призвела до того, що зявилися пацієнти, що заробляють на медцентрах. І медична громадськість знає своїх героїв в обличчя.

Існують, так сказати, нелегальні чорні списки пацієнтів, які вживають певні заходи для того, щоб лікуватися безкоштовно. Вони постійно скаржаться, іноді доводять справу до суду і намагаються заробити на моральній компенсації. При цьому заявляють позовну вимогу мало не сотню мільйонів рублів. На моїй памяті максимальна компенсація виражалася в сумі 1,5 мільйона рублів , розповідає Катерина Орловська.

Між тим, зазначає юрист, якщо конфлікти між лікарем і пацієнтом вирішуються у формі мирової угоди, часто пацієнтам перепадає значно більша сума, ніж вони можуть отримати по суду.

Часто пишуть скарги і навіть виграють суди, каже вона, не зовсім адекватні люди. Наприклад, в її практиці була літня жінка, яка подала позов відразу на кілька медичних центрів: Вона писала у своїх скаргах, що їй залили в горло формалін і пошкодили хребет, вирізали вісім сантиметрів кістки щелепи і так далі. За словами Є.Орловський, жінці, незважаючи на абсурдність претензій, вдалося виграти частина судів.

На думку експерта, білоруські лікарі-за свого соціального стану та умов роботи часто не можуть якісно виконувати свої службові обовязки. Їм ставиться занадто багато службового листування, необхідність робити докладні записи. При тому, що лікарі цим незадоволені, саме правильно зроблені записи часом і рятують медиків від судових розглядів.

Як повідомила голова громадського обєднання Білоруське товариство захисту споживачів Анна Суша, у момент зіткнення інтересів лікарів та пацієнтів під час проведення експертиз часом практикується корпоративна солідарність і справа вирішується на користь лікаря навіть всупереч справедливості. Так медики захищають своє співтовариство і протистоять, як можуть, екстремізму пацієнтів.

Що ж робити?

У Білорусі при досить розвиненою законодавчій базі існує проблема виконання законів у частині захисту прав пацієнтів, підкреслюють експерти.

Лікар-експерт Андрій Фоменко констатує низьку інформованість пацієнтів і медиків про існування і змісті законодавчо затверджених прав одних та інших. Існує проблема слабкості механізмів досудового врегулювання конфліктів і низька активність громадських обєднань у питаннях захисту прав пацієнтів.

Було б добре, якби в поліклініках і лікарнях працювали незалежні фахівці, до яких можна було звернутися в разі невдоволення наданої медичної допомогою. Тут впору говорити про інститут омбудсмена людину, що має справу з скаргами і що намагається знайти взаємоприйнятні рішення.

Однак у білоруської медицині на порядку денному стоять зовсім інші проблеми. Головна з яких гостра нестача кадрів.

В 2010 році в організаціях охорони здоровя Білорусі не вистачало близько 4,5 тисячі лікарів. Роком раніше потреба в лікарях оцінювалася в 5,5 тисячі чоловік, а пік браку медичних кадрів припав на 2008 рік.